Сценарій свята авторської творчості ліцеїстів "Симфонія Тарасового слова"
Дата проведення: 04.03.2014 Час проведення: 12.40 Місце проведення: Актова зала Таврійського ліцею мистецтв
Викладач:
Надєєва Наталя Михайлівна
За 30 хв. до початку заходу грає музика. Зала святково прикрашена, на порталах та стінах роботи учнів образотворчого відділення. На сцені плакат "Симфонія Тарасового слова " і портрет Т.Г. Шевченка, гра бандура. Голос за кадром:
Симфонія Тарасового слова
У кожному рядочку цілий світ
Як тиха вітру із Дніпром розмова
Як щире серце з піснею бринить.
Вiдкривається занавес. На сцені - оркестр народних інструментів під кер.
О. В. Яценка виконує "Реве та стогне Дніпр широкий" на тлі, музики оркестру звучить голос за кадром:
Неначе праведних дітей,
Господь, любя отих людей,
Послав на землю їм пророка,
Свою любов благовістить!
Святою правду возвістить!
Неначе нам Дніпро широкий,
Слова його лились, текли
І в серце падали глибоко!
Огнем невидимим пекли
Замерзлі душі! Виходять 5 дівчат в українських костюмах .
Для нас цей пророк - геніальний поет Тарас Григорович Шевченко, 200-річчя від дня народження якого святкує Україна і наш Таврійський ліцей мистецтв. Саме його натхненне щире слово надихнуло нас на створення своїх власних творів.
Читцi:
Симфонія Шевченківського слова
У кожному рядочку цілий світ
Як тиха вітру із Дніпром розмова Як щире серце з піснею бринить.
Минає час, епохи і століття обличчя змінюють країни і міста. Поезія твоя завжди велична, Народ наш думкою твоєю промовля.
Зайдім у храм Тарасового слова, Впустім поезію в серця.
Читаємо, думаймо, учімось, Осмислим мудрість до кінця.
Мені здається, що Шевченко
Живе і з нами у ці дні,.
І знов бунтує, знову кличе За правду щиру до борні.
Він нам у душу заглядає,
І там сердечно нас питає:
"Ну, як живете ви, брати,
І як ідете до мети?"
Чи всі Вкраїну полюбили,
її щасливою зробили? Чи мову нашу зберегли,
Чи потоптали як змогли?
А слово мого "Заповіту" Що знають люди всього світу,
Чи ще тривожить вам серця,
Чи це вже вам не до лиця?
А ми б на те сказали Кобзарю, Рядками із поезії своєї, Піснями, що крізь душу пронесли В симфонію думок злилися з нею! Своєю творчістю відповіли б, Що народилась із думок твоїх. Картини, вірші, як цілюще джерело. Натхненний подих в серці зберегло. Грає оркестр народних інструментів:
(завiса закривається)
Ведучі уходять. Грає віолончель. Висвітлюються роботи учнів образотворчого відділення. На сцену виходить Олена Падалка читає вiрш
" Мій Шевченко з ранніх літ ".
Коли сорочку мама вишивала
Коли черешеньки в саду збирала
Коли ще боса я траву топтала
Тоді на завжди покохала
Величне слово Кобзаря
Яка ж то доля ! Шляхом навмання...
Де він не був... чого не знав...
Кого лише в житті не зустрічав?
А вірші, вірші він які писав!
І як усе життя страждав !
Його вірші вивчала змалку -
Бувало, що і до світанку,
Бо так мені запало в душу:
Не знать не можу - знати мушу!
Як розквітають в його творах
Лілеї, білі, мовчазні,
І як блукають мавки в лісі -
Створіння ніжні, чарівні.
Дніпро в задуму поринає,
Об скелі хвилi розбива
І степ пливе перед очима.
А ти стоїш, мала дитина, Своїми мрійними очима Вдивляючись у світ краси.
А світ кінчався далеченько -До краю, мабуть, не дійти... Той світ створив мені Шевченко –
Поет на все життя й віки. Весь біль, всі думи і страждання
Пройняли серце у маля,
І я в степу сама читала
Не казочки, а "Кобзаря". ...Вечерю мати готувала, Крайнебо пестила зоря,
Я сльози тихо утирала над сторінками "Кобзаря".
Солістка обласної філармонію виконує пісню
"Така її доля"
Звучить бандура. Виходять ведучі - 3 дівчини
А пригадайте, як вражало калинове,
Шевченкове співуче, рідне слово.
Який, мов пензлем зміг намалювати
Нам Україну, свою рідну хату,
Тяжку нелегку доленьку дівочу.
І споглядають з сторінок Катрусі очі,
Пригадую, як Катрі співчували Віршами,
навіть, їй листи писали:
Висвітлюється картина "Катерина". Виходить Михайленко Ксенія, (звучить бандура), читає "Листи до Катерини".
Лист до Катерини Катерино, серденько! Що ти наробила ? Чого ж це ти у садочок ввечері ходила?.. До москалика спішила - чарували брови . А він тебе зневажав, як Вкраїни мову
Якби знала, що покине, була б не ходила, Сина славного Івана була б не родила Батька-матір шанувала і усю родину,
Не пустила попідтинню
дитя-сиротину
Тепер пізно, Катерино, прощення просити, Доведеться з дитиною по світу
бродити.. А як виросте твій син ,про батька спитає, Що живе десь в чужім краю, про нього не знає . Ти умиєшся сльозою, гірко ,заридаєш,
Той садочок, темні очі, москаля згадаєш,
Тихо долю проклянеш і оту хвилину
Коли соромом покрила рідню...Україну
Михайленко К. уходить зі сцени. Картина "Катерина" висвітлюється на мальберті. Виходять ведучі читають
В своїй картині нам художник передав
Всі почуття у кольорах глибоких.
В ній світові гармонію зібрав
У вирії думок своїх високих.
I мовчки із картини спогляда
На нас Мадонна, жінка - українська,
Бо серцем і душею відчував Красу, гармонію і щастя материнства.
голос за кадром:
Живописні твори Шевченка надихнули наших художників на створення своїх власних творів.
Освітлення робіт учнів образотворчого відділення. Освітлення портрета Т. Г. Шевченко.
глос за кадром:
В картинах барви і мелодії життя,
Чудові акварелі мрій та буднів.
Під пензлем геніального митця
Розповідають нам уривки різних судеб.
танок "Акварелі життя" хореографічний ансамбль старших класів .
виходить маленька дівчинка:
Коли сорочку мама вишивала
Коли черешенки в саду збирала
Коли ще боса я траву топтала
Тоді на завжди покохала
Величне слово Кобзаря
Його вірші вивчала змалку -
Бувало, що і до світанку,
Бо так мені запало в душу:
Не знать не можу - знати мушу!
Як розквітають в його творах
Лілеї, білі мовчазні...
На сцену виходить Олена Падалка читає вірш Т.Г.Шевченка "Лілея",
голос за кадром: (виходить ансамбль).
Гортали сторінки Шевченківського слова,
І поринали в музики світи,
Мов ті голубки, героїні знову,
Вже поспішають у наш час прийти,
на сцену виходить ансамбль дівчат 11 класу під керівництвом К.В.Жолобенко виконують Симфонія пісню " Думка" на слова Т. Г. Шевченко.
Виходять ведучі:
Симфонія Тарасового слова:
У кожному рядочку цілий світ,
Як тиха вітру із Дніпром розмова,
Як щире серце з піснею бринить.
Минає час епохи і століття, Обличчя змінюють країни і міста!
Поезія твоя завжди велична, Народ наш думкою твоєю промовля!
Мов рушниками шлях твоєї долі
Встилається, крізь тернії буття.
Мов рушниками : з тяжкої неволі до Всесвіту
безмежного рілля.
Недоля й слава поруч дві стежини
На рушниках ,як кольори злились.
Народу пам'ять береже до нашей днини
Усі слова, що ти казав колись.
Ґанок " Рушники" хореографічний ансамбль старших класів " Мрія " під керівництвом Оксани Федорової.
На сцену виходять ведучі:
Невичерпний і нескінченний,
Як велике і вічне для нас.
Наш Шевченко, кобзар і вчений
Твоє слово зупинить і час .
Вже багато століть українці
Поринають в твої вірші
І здається, що все вже вивчено
І до всього вже є ключі.
Але це - є лише ілюзія,
Лише марево нескінченності
Твої вірші завжди будуть музикою
І вершиною таємності.
Адже волею долі, історії.
Ототожнений ти з Україною
З нею вільною, ненькою рідною,
Тільки з нею, з нею єдиною!
Зведений хор старших класів під керівництвом К.В. Жолобенко виконує пісню Г.Петриненко "Україна". На сцену виходять хлопчик та дівчинка.
Ми вивчаємо у школі
всі рядочки Кобзаря
В українській нашій мові Підіймається зоря
Наш, Тарасе, завжди знаєм
Ми усі твої вірші.
На уроках їх вивчаєм
Та читаєм в букварі.
Хор виконує останній приспів пісні "Україна".
Використана література:
1. Іван Дзюба
Тарас Шевченко – К. видавництво «Альтернативи» 2005, 704 с.
Чуб Д.В.
2. Живи Шевченко:
Біографія та літературні оповідання-К: Веселка,19994.-141с.:
3. Тарас Шевченко: Життя і творчість у документах, фото,: Альбом/Авт- В. Х.Косян. Г.П.Паламарчук,
О.І. Паляничко К.В.Чумак; - К: 1991.-335с.
4. Вічні як народ: словінки 40 біографії Т.Г.Шевченка: Навч. Посібник/ автор Упорядники О.І.Руденко, Н.Б.Петренко.-К. Либідь,1998.-272с.
5. Зайцев П.І.
Життя Тараса Шевченка/ вид.
Прокоментував Ю. Іванченко,
В Шевчук. – мистецтво ,1994.-352с.:
6. Тарас Шевченко ГОСТЬ 24/
7. Юкрім: - Рідна Школа3¢98.
|